Спасибо, ваше сообщение принято.

Наши менеджеры обработают его
и свяжутся с Вами максимально быстро.

Корзина пуста

Друзенко Анна Миколаївна: Матеріальні цінності у дітей на другому місці, а на першому саме тепло і ласка.
15.02.2013

Друзенко Анна Миколаївна: Матеріальні цінності у дітей на другому місці, а на першому саме тепло і ласка.

Підлітковий вік вважається найбільш вразливим у плані чутливості до зовнішніх чинників. У підлітковому  віці в цілому властиво гостро реагувати на ці чинники.І суїцидальна поведінка є однією з форм таких реакцій.Фахівці пропонують всі суїцидальні спроби розцінювати як істинні і піддавати їх глибокому аналізу. - Які чинники обумовлюють таку поведінку? - Який вік найбільш небезпечний в даній ситуації? - На що варто звернути увагу батькам? На ці інші запитання нам відповість практичний психолог-консультант «Клініки, дружньої до молоді», та Центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи та психологічними порушеннями, лікар 1 кваліфікаційної категорії, Друзенко Анна Миколаївна.

– Анна Миколаївна, у зв’язку з чим виявляється опозиційна поведінка підлітків, по відношенню до дорослих?

– Взагалі, опозиційна поведінка підлітка виражається в такому певному внутрішньому  протесті і підлітковому максималізмі. Це коли підліток вважає себе достатньо дорослою, вже виваженою людиною, яка здатна приймати серйозні рішенні, вирішувати серйозні питання. Визначає себе більшою за дорослих, що вона розуміє більше за дорослих. Так може виражатися опозиційна поведінка.

– Скажіть, Анна Миколаївна, які існують причини, передумови, й умови прояви суїцидальної поведінки?

– Суїцид – це акт усунення з цивілізованого життя, але обов’язково під впливом якихось психотравмуючих ситуацій. Наприклад, коли людина втрачає певний зміст життя взагалі як такого. І коли в підлітка виникає така ситуація, то в нього можуть закрадатися такі думки. А взагалі, чинники такої поведінки спрацьовують в тому, що занижена самооцінка у підлітка. Якщо вони десь захотіли себе проявити в ранньому дитинстві, це їм не вдалося, вони вважають , що при отриманні паспорта вони вже можуть ставати в опозицію до дорослих.

– Це стає більш-менш зрозумілим, коли мова йде про неблагополучні сім’ї, а от чому такі ситуації відбуваються в забезпечених сім’ях, де зовні все гаразд?

– До речі, твердження, що така ситуація можлива тільки в неблагополучній сім’ї – на сьогоднішній день дещо міфічна. Насправді, на сьогоднішній день більший відсоток суїциду з благополучних забезпечених сімей. Скажу чому, їм усім не вистачає спілкування, їм усім не вистачає того тепла і опіки. Саме благополучні сім’ї – це ті люди, які вважають, що при купівлі планшету (будемо говорити про заможних людей), чи якогось «модного» телефону, таким чином погасили весь рівень тої уваги до своєї дитини, і таким чином дитина вже має бути задоволена. Це насправді не спрацьовує. Саме брак спілкування, брак батьківського тепла, стає визначним в поведінці та думках підлітка, що надалі і спричиняє суїцидальну поведінку.

– Скажіть, Анна Миколаївна, які особливості суїцидальної поведінки у підлітків?

– Ранній суїцид, від 8-ми років, буває дуже рідко. А самий критичний вік припадає на 12-15 років. Цей вік ми часто називаємо перехідним.

– Саме цей вік є найбільш небезпечний?

– Так, це самий критичний вік. А в трохи старшому віці суїцид відбувається за більш дорослим сценарієм, але найбільше потрібно звертати увагу на цей вік, 12-15 років.

– То можливо це має зв’язок з тим, що це якраз період статевого дозрівання? Наскільки цей період небезпечний в плані аутоагресії?

– Статеве дозрівання, це гормональний вплив на організм, і в кожного в цей період відбуваються певні зміни в організмі, і це дуже впливає, особливо на хлопчиків. Цей вік також зачіпляє так назване «трагічне кохання», яке відбувається в перше, і на їхню думку вже серйозно. Це вік максималізму, коли вони вважають себе достатньо зрілими, для того щоб вирішувати щось самостійно. А якщо з ними не погоджуються, то вони так само готові до суїциду. Взагалі аутоагресія  - це нашкодити собі, вона поділяється на багато типів. Сам суїцид поділяється на шантаж, на справжній, і на поведінку на публіку.

– Анна Миколаївна, чи існують біологічні причини суїциду? Невже права психологічна теорія, в який стверджується, що нібито вірусом саморуйнування заражені навіть немовлята, і що всі люди несуть в собі інстинкт смерті? Невже ми всі потенційні самогубці, і потяг до смерті закладено в наших генах?

– Так, такий міф, про те що кожна людина може себе вбити існує. Але він поділяється на біологічний, соціологічний, та психологічний. Біологічний в собі несе генетичний вплив, на жаль. Якщо, наприклад, в роду були суїциди, і дитина про це знала, і знала, що таким чином комусь стало легше в житті, то вона може це повторити. Повторити той крок, який відбувався в нібито в його минулому. Це спрацьовує як генетичний вплив.

– Скажіть, Анна Миколаївна, які ознаки емоційних порушень у поведінці підлітка можуть стати сигналом того, що готується вчинити суїцид? На що варто звернути увагу батькам? Як зрозуміти, що дитина зважилася на самогубство?

– Підліткове самогубство – це прояв його слабкості по відношенню і до навколишнього світу, і до дорослих. Це є захист підлітка від дорослих, чи від світу, який його оточує. Саме головне – це не заганяти його в кут, не дожимати, як би він був не правий.

– Про що саме йде мова?

– Наприклад, якщо в дитини вже гнітючий настрій, вона нічого не хоче, хоче залишитися наодинці, не хоче спілкуватися з друзями – це вже є підозрілим. Бо в нормі підліток повинен радіти життю, цікавитися чимось, його важко впіймати вдома. Інакша поведінка повинна одразу привернути увагу. Якщо по складу свого характеру дитина не є такою контактною, мало ходить гуляти, то принаймні одразу видно зміну настрою. Єдине що вони не можуть – це приховувати свій настрій. Такої байдужості і гнітючості до всього. В першу чергу це повинні помітити батьки. Але ці зміни можуть помічати і друзі, які можуть підказати батькам, що в їхньої дитини є якісь проблеми. В такій ситуації головне не чавити, не випитувати, а намагатися спілкуватися на різні теми, розповідати про свою роботу. Не вимагати від нього інформації, а більше розповідати про себе. Тоді можливий зворотній зв’язок. Головне – більше спілкування. А небезпечний чинник – це байдужість батьків до своєї дитини. Бо якщо в неї ще й немає друзів, то це вже небезпечна ситуація. Ми не заставимо дружити і спілкуватися з кимось, тоді ми повинні намагатися все робити разом з своєю дитиною. Стати для неї другом. Намагатися налагоджувати з нею контакти, яких їй не вистачає серед однолітків. Ходити з нею кудись, де їй буде цікаво, слухати разом ту музику, яка їй подобається, чи дивитися фільми, які їй цікаві.

– Що потрібно знати батькам, щоб не підштовхнути дитину до трагічного вчинку, ще задовго до підліткового віку?

– Дітей потрібно контролювати. Потрібно більше з ними спілкуватися. Дивитися з ким вони дружить, це не означає забороняти з кимось дружити, а просто контролювати цю дружбу, щоб знати хто оточує цю дитину. Спостерігати і контролювати відношення дитини до дуже модних сьогодні субкультур, і їхнього спілкування.

Також цікавитися їхніми уподобаннями. Дуже багато батьків дозволяють дивитися фільми жахів. У віці від 12 до 15 ми вже безсилі, тому що на роботах, і не можемо повністю контролювати їх. Але коли ми ще маємо таку змогу, потрібно намагатися втручатися і навіювати інші цінності життя.

Окремо хочу сказати про рівень співчуття. На сьогодні наші тати майже одностайно роблять одне й теж. Для того щоб не заморочуватися дитиною, включають їй на комп’ютері ігри, де стрілянина, кров на весь екран і смерть. Дитина по-перше нервує. І в неї формуються закладки, що можна вийти, і вдарити палкою кота, бо це було в ігрі. Якщо дитина це бачить кожного дня, то в неї пропадає рівень співчуття, і вона стає жорстокішою. Проводився експеримент, в якому 10 дітям підключали енцефалограф,  8 з яких грають на комп’ютері, а 2 не грають. Їм показували картинки з операцією, беруть з пальця кров, голуб з переламаним крилом,  Всі діти морщилися і відверталися, але в цих 8 рівень співчуття ніяк не зреагував, і тільки ці 2, які позбавлені комп’ютерних ігор, дійсно переживали і співчували.

– Це ж не стосується всіх комп’ютерних ігор, а тільки стрілялки, войнушки, і монстри?

– Так, ми живемо в часі комп’ютерних технологій та інновацій, ніхто не сказав що це взагалі неможна. Дуже багато зараз різних забавлянок, і розвиваючих ігор. Відмовлятися від цього і не потрібно, але просто контролювати в що грає дитина, замінювати ігри на необхідні, і дозувати в часі перебування за комп’ютером. 30 хвилин в день, це дозвіл який не є збудником, звичайно це не можна робити перед сном. Це може бути одноразово, чи по 10 хв. 3 рази за день. Але за 2 години до сну вже потрібно виключити комп’ютер зі свого режиму.

– Анна Миколаївна, чи були в Вашій практиці випадки раннього дитячого суїциду?

– Слава Богу не було. Раннього дитячого, це з 7-8 років. Але батьки часто звертаються бо їхні діти про це говорять. Це ще не заклик до суїциду, бо вони переважно всі в цьому віці ще боягузи. Вони ще не можуть вирішити точно і одночасно. Але визначати від чого вони таке говорять потрібно.

– Які Ви Анна Миколаївна можете дати загальні рекомендації батькам всіх вікових категорій.

– Колись в нашому місті висіли біг-борди з написом, що по статистиці батьки приділяють 11хв. в день своїй дитині. Всі посміювались, і казали що це неправда. Але на жаль це так. Ніхто з нас не винен, що виникають такі життєві обставини, але через ми забуваємо про найголовніше, про свою сім’ю. Основним аспектом залишається спілкування, інтерес і прояв. Часто від підлітків можна почути, що вони не діляться з батьками, бо ті їх все одно не розуміють. Коли діти щось хочуть донести батькам, то навіть не розуміючи, потрібно хоча б спробувати, і попросити пояснити, що Вам не зрозуміло. Чому цей фільм такий класний, і т. і.. Навіть якщо це на Вашу думку дійсно дурниця, сядьте і зробіть принаймні спробу зрозуміти. А якщо попросити пояснити чому це так подобається, то це вже буде пряме спілкування, і в дитини одразу піднімається її значимість. От такі аспекти зацікавленості дієві. Коли запитуємо батьків чи давно вони говорили з дитиною, вони не розуміють питання. Є різниця в тому, про що з ними говорити. Ми можемо поєднувати якусь роботу з розмовами. При бажанні на все час знайдеться. Потрібно намагатися зрозуміти дитину, зрозуміти що їй подобається. І ні в якому разі не намагатися відкупитися від неї якимось дорогими покупками. Ми думаємо що ця дитина буде завжди поруч, і буде нас любити і поважати, бо їй таке купили. Насправді такого не буде. Матеріальні цінності у дітей на другому місці, а на першому саме тепло і ласка. Хто це вже пропустив, то дуже шкода, а в кого дітки маленькі, то ще все попереду. Кожна обійма допомагає дитині в майбутньому, кожне тепле слово. А сказати дитині що ми її любимо, існує мільйон можливостей: - Ти молодець; Ти самий найкращий; Тільки в тебе так могло получитися; Ти розумний; Ти добрий; - цей комплімент несе в собі – я тебе люблю. І коли дитина знає що її люблять, що вона комусь потрібна, то надалі вона вести такий спосіб життя, який би ми хотіли бачити.

Имя: *
Е-mail: *
Отзыв: *
Код защиты: * Сменить код
* - поля, обязательные для заполнения
Статьи
Современные методики медицины
Методи скринінгу та ранньої діагностики пухлин гол
Методи скринінгу та ранньої діагностики пухлин гол...
Хоча пухлини голови та шиї не є лідерами за розповсюдженістю серед онк...
Популярно-информационные статьи
Лазерная эпиляция подмышек: быстро, эффективно и н
Лазерная эпиляция подмышек: быстро, эффективно и н...
В этой статье мы подробно рассмотрим преимущества лазерной эпиляции по...
Венерические заболевания
Гонорея у женщин
Гонорея у женщин...
Гонорея – это инфекционное заболевание, передающееся преимущественно п...
Новые медицинские учреждения
  • Smart klinika
  • Центр Онкологии в Харькове
  • ПремиумМед
  • стоматология Брамадент
  • Coollaser Clinic
  • діагностичний центр мрт М24
  • діагностичний центр мрт М24
  • діагностичний центр мрт М24
  • Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланцет XXI сторіччя»